Колеса для Javelin та зарядка для Starlink. Як у Тернополі виготовляють електробайки для військових

Військовим на передовій украй важлива мобільність, наприклад, аби вдарити по ворожій техніці та швидко залишити позицію, доки її не "накрили" артилерією. Зазвичай для виконання таких завдань використовують авто, проте мобільність українських захисників забезпечують не лише традиційні транспортні засоби.

Коли почалася війна, тернопільська компанія Eleek безкоштовно передала військовим кілька електробайків. На відміну від автомобілів, електричні велосипеди безшумні, маневрені і важать лише 70 кг. Електродвигуни не нагріваються, що робить ці транспортні засоби невидимими для тепловізорів.

Електровелосипеди розганяються до 90 км за год і мають запас ходу на 150 км. Військові оцінили ці переваги, і вже кілька місяців компанія масово виготовляє електробайки для потреб українських захисників. Компоненти купують на кошти з благодійних внесків громадян та волонтерських організацій.

Спеціально для потреб військових переобладнали цивільну модель Atom, яку пофарбували в колір хакі та прибрали зайві елементи: дзеркала та освітлення.

За потреби електровелосипед можна використовувати як великий павербанк на колесах. Крім USB-зарядки, на військову версію можуть встановлюватися розетка на 220 вольт або автомобільний варіант на 12 вольтів.

У польових умовах до батареї байка військові підключають супутниковий інтернет Starlink. За словами менеджера Eleek Романа Кульчицького, заряду вистачає майже на місяць роботи пристрою фірми Ілона Маска.

Як створювалася тернопільська компанія, яка вийшла на ринки десятків країн?

З гаража до мінізаводу
Як і більшість відомих компаній, тернопільська Eleek народжувалася в гаражі.

Саме там засновник компанії Павло Рудакевич у 2010 році склав свій перший електровелосипед. Необхідні компоненти майбутній підприємець замовляв у Китаї, а раму виготовив власноруч. Готовий варіант обійшовся Рудакевичу у 1 500 дол – утричі дешевше, ніж тогочасні американські аналоги.

Кілька років виробництво існувало як хобі. Павло разом з товаришем Василем Куросом виготовляли та продавали лише рами для електробайків. Протягом цього часу засновник Eleek працював виконавчим директором в іншій компанії.

"Перше велике замовлення було на 30 рам. Націнка становила 100%. Заробіток вкладали у виробництво, бо стартового капіталу не було", – каже Рудакевич.

До 2013 року компанія продавала рами переважно в Росії та Україні. Після Революції гідності відбулася переорієнтація на ринки Євросоюзу та США. Тоді ж підприємець почав випускти електровелосипеди. Це було вигідніше: маржа сягала 200%. Аналогічні транспортні засоби із США були втричі дорожчі.

У 2016 році виробництво вийшло на рівень повноцінного бізнесу. Рудакевич орендував приміщення, найняв працівників і почав замовляти деталі партіями. До масштабної війни Eleek щорічно виробляла близько 300 електробайків.

Продуктова лінійка компанії представлена чотирма моделями, найпопулярнішою серед яких є електробайк Atom. Розроблялися ще дві моделі, але через війну процес їх виходу на ринок призупинили.

Вартість електровелосипедів починається із 45 тис грн і закінчується на позначці 188 тис грн. Чимало компонентів виготовляють на 300 квадратних метрах. Підприємство щотижня складає до пʼяти транспортних засобів.

"Ми виготовляємо рами, електроніку, яка управляє батареєю, збираємо батарею з елементів. Усі інші деталі – колеса, двигун, вилки, бортові комп’ютери – замовляємо з-за кордону", – розповідає Кульчицький.

На виробництві є цех, де фарбують рами та інші деталі. Усі електробайки виготовляють на замовлення, тож клієнт може вибрати колір та комплектацію.

Логістика під час війни
До 24 лютого більшість компонентів замовляли в Китаї, Індії і Тайвані. Через війну логістика стала складнішою, а матеріали приходять з кількамісячною затримкою. Щоправда, деякі деталі вдалося замінити аналогами з країн ЄС.

Раніше замовлені в Китаї запчастини доставлялися в Одеський порт, а зараз ввозяться через Польщу. Це вплинуло на вартість деталей та доставки, проте кінцева ціна на електровелосипеди зросла лише на 10%.

У 2018 році всі чотири моделі електровелосипедів Eleek пройшли сертифікацію, що дозволило суттєво розширити географію продажів компанії. До 2020 року 80% замовлень надходили з-за кордону.

За словами Рудакевича, до війни компанія експортувала електробайки у 22 держави: у всі країни ЄС, Японію, Чилі, Мексику, США, Австралію. "Переважно це приватні замовлення, але в нас є партнери в Німеччині, Польщі та США, які купують наші велосипеди партіями для перепродажу", – зазначає підприємець.

За час існування компанії кардинальні зміни в географії продажів електровелосипедів відбулися лише раз – під час пандемії коронавірусу. У той період близько половини продажів Eleek припадали на внутрішній ринок.

Через потребу дотримання соціальної дистанції в Україні став набувати популярності персональний електротранспорт. Крім того, стрімко зростав ринок кур’єрських послуг, для якого ідеально підходять електробайки.

Служби доставки замовляли двоколісний електротранспорт великими партіями. Наприклад, онлайн-супермаркет Cooker замовив 50 електровелосипедів Eleek, а частина кур’єрів Glovo користується електричним транспортом компанії. В останні місяці понад 80% велосипедів компанія відправляє військовим.

Десятикратні перспективи масштабування
Два роки тому в Тернополі створили індустріальний парк. Eleek теж подала заявку та отримала від міської ради майже гектар землі на будівництво заводу. У 2022 році компанія підписала договір з керівною компанією.

"Це дозволить масштабуватися в десять разів. Складаємо бізнес-план, будемо залучати інвесторів, бо потрібні серйозні кошти. Своїми силами завод не збудуємо. Плануються 4 тисячі квадратних метрів площ, офіси. Для початку хочемо залучити 3 мільйони доларів", – ділиться планами Рудакевич.

У компанії планують виготовляти низку нових моделей електробайків і збільшити кількість працівників до 50. Зараз у штаті шість людей. Ще дев'ять працівників Eleek захищають Україну від російського агресора.

Реалізацію масштабного для компанії інвестиційного проєкту вирішили відкласти до перемоги у війні. Тимчасом попит на двоколісний електротранспорт зростає ще й через дефіцит та подорожчання пального.