Машині дали індекс 110, оскільки вона мала колісну базу 110 дюймів (2,79 м). А у липні наступного року в новому сімействі з’явилося поповнення: Land Rover 90, з укороченою на 40 см колісною базою. Відзначимо, що в 1990 році автомобілі цього сімейства додатково отримали і власне ім’я – Defender, тобто «Захисник».
Машини нового сімейства суттєво відрізнялися від попередників. Капот став довшим, а решітка радіатора, раніше втоплена в глибині між двома виступаючими крилами, просунулася вперед – на один рівень з ними. Лобове скло, що складається насамперед із двох половинок, зробили цілісним. Колія розширилася з 131,1 см до 149,5 см і тому над колісними нішами поставили уширювачі із пластику.
Коробку передач застосували п’ятиступеневу замість чотириступеневої. З’явився міжколісний блокований диференціал, а привід на колеса зробили невідключним. Підвіска їх замість традиційних напівеліптичних ресор отримала пружини.
Що стосується двигуна, то спочатку була 2,5-літрова карбюраторна «четвірка» в 84 к. с. У 1985 році з’явився і дизель такого ж робочого об’єму, але потужністю лише 69 к. с. А наступного року на автосалоні в Бірмінгемі дебютувала машина з турбодизелем 2,5 л у 86 к. с. Окремо треба сказати про потужний бензиновий мотор V8, який запозичили у неповнопривідних автомобілів фірми Rover. При робочому об’ємі 3,5 л він, маючи два карбюратори, видавала на гора 136 к. с. та розганяв машину до 150 км/год.
Зазначимо, що надалі автомобілі Defender цього покоління постійно вдосконалювалися та знаходилися у виробництві цілих 33 роки – до 2016 року включно.
